Підшлункова залоза і тиск: взаємозв’язок

Підшлункова залоза і тиск мають більш тісний зв’язок, ніж здається. Самопочуття органу змінюється щодо фази захворювання, а показники артеріального тиску виступають в якості сигналу про покращення або погіршення стану. Крім форми панкреатиту (гострий напад або ремісія), на цифри тонометра не менший вплив чинять вік пацієнта та інші індивідуальні особливості.

Загострення або гострий напад панкреатиту: про що говорить тиск?

Гострий запальний процес в підшлунковій залозі може стати причиною не тільки серйозного збою в роботі життєво важливих систем організму, але і навіть призвести до летального результату. Справа в тому, що запалення, що супроводжується больовим шоком, може смертельно уразити внутрішні органи, вегетативну нервову систему, судини тощо Справедливості заради відзначимо, що супроводжує больовий шок не кожному загострення, однак імовірність крані несприятливого результату, змушує як можна швидше розпізнати, якщо такий є.

davlenie-pri-pankreatite1

тиск при хронічному панкреатиті

Саме підшлункова залоза і артеріальний тиск, вірніше його стрибок, є ознакою больового шоку, породжуючи зміни в гемодинаміці (рух крові по судинах). Тільки блискавичне втручання лікарів, в цьому випадку, може врятувати людині життя в критичний момент.

Як правило, при настанні больового шоку відбувається нетривале підвищення показників тиску. Після вони знижуються, і кров’яний тиск залишається впало на більш тривалий термін. Такий період називають у медицині торпідної фазою, яка в свою чергу поділяється на три ступені. Важливо розуміти, що вони можуть змінювати одного, в залежності від того, яка клінічна картина і як скоро хворому була надана невідкладна допомога. Тут, як і в багатьох інших життєвих ситуаціях, діє принцип: чим раніше, тим краще.

Не тільки факт сильного болю, сковує все тіло, стає виною зміни артеріального тиску. Про це може свідчити і кровотеча, якщо пацієнт хворий панкреонекрозом. Щодо об’єму втрати крові при омертвлении органу, викликане процесом травлення підшлункової самої себе, коливаються і показники тиску.

Торпідна фаза больового шоку: особливості зміни артеріального тиску

Фахівці виділяють три ступені торпідної фази, кожна з яких має характерні особливості. У будь-якому випадку, насамперед забезпечується постільний режим. Бажано регулярно провітрювати приміщення, де знаходиться пацієнт, так як це поліпшить роботу кровоносної системи організму. З метою підвищення циркуляції крові з хворого знімають тісний одяг, що перешкоджає диханню або викликає дискомфорт. Спокій показаний не тільки у фізичному плані, але і емоційному.

Вдаючись до тонометру, інструменту для виміру кров’яного тиску, звертають увагу в першу чергу на верхню межу (позначає систолічний тиск), а не на нижню (яка говорить про діастолічному тиску).

  1. Для першого ступеня торпідної фази больового шоку характерно систолічний тиск в районі 90-100 мм ртутного стовпа. Спостерігається в більшості випадків тахікардія – хворобливе, прискорене серцебиття. Це свого роду спроба стабілізувати стан організму. У цей момент можуть простежуватися зниження рефлексів і загальмованість реакції. Спазмолітики і знеболюючі лікарські засоби допоможуть купірувати больовий синдром (Спазмалгон, Анальгін, Баралгін та інші). Якщо больовий шок наздогнав пацієнта в умовах лікарні, на розсуд лікарів, може бути призначено і більш важкі препарати з наркотичною дією: Промедол, Омнопон, Морфіну Гідрохлорид та ін В якості розчинів для крапельниць, ін’єкцій або таблеток на допомогу приходять і такі поширені препарати, як Но-шпа, Папаверин, Дротаверин та інші, що володіють подібною результативністю. Зазвичай будинку використовують нітрогліцерин і аналогічні йому, це також можливо. А ось введення спазмолітиків при одночасному прийомі комбінованих анальгетиків (Спазмалгон, Баралгін і т. д.) не допустимо.
  1. Друга ступінь проявляється цифрами від 60 до 70 мм. ртутного стовпа верхньої межі кров’яного тиску. Серцебиття стає більш інтенсивним, а подих поверхневим. З метою знеболювання звертаються до розчинів по наповненню кровоносного русла рідиною, препаратів, здатним запобігти та/або усунути порушення в роботі внутрішніх органів та серця, зокрема, а також блокує больовий синдром.
  1. Третя ступінь – це найбільш тяжкий перебіг. Систолічний тиск знижується до критичної позначки в 60-70 мм. ртутного стовпа. Спостерігається яскраво виражена блідість шкіри і слизових оболонок. Нирки перестають працювати в нормальному режимі, аж до припинення продукування сечі. При тривалих реанімаційних маніпуляцій або запізненні в їх наданні, пацієнт з високою ймовірністю вмирає. Залежно від тяжкості стану хворого, йому проводяться рятувальні заходи, як і при другій стадії торпідної фази больового шоку, але з коригуванням у обсягах. Можливе введення спеціалізованої суміші кисню за допомогою носових катетерів та апарату для дихання.

Показники тиску при хронічному перебігу хвороби панкреатичної

Для хронічного панкреатиту вважається найпоширенішою хвороба, що виражається в зниженому кров’яному тиску, тобто гіпотонія.

Відразу кілька фактором можуть вплинути на зниження кров’яного тиску:

  • Нестача вітамінів в їжі або простіше авітаміноз, який найчастіше носить сезонний спрямованість. Критичні пори року – осінь і весна.
  • Хворобливий стан через зменшення объемакрови і гемоглобіну – недокрів’я.
  • Патологічний стан, що виявляється зниженням функціональних можливостей організму – нервова та/або фізичне виснаження.
  • Хвороби серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця, ревмокардит, тромбоз глибоких вен та емболія легенів, хвороба судин головного мозку, вроджені вади серця, хвороба периферичних артерій.
  • ВСД – захворювання вегетативної нервової системи.
  • Недостатність гормону підшлункової залози інсуліну – цукровий діабет, а також його ускладнення.
  • Захворювання системи травлення: гастрит, виразка, геморой, рак, панкреатит, цироз, гепатит, печінкова недостатність та інші.

Розпізнати відхилення в меншу сторону артеріального тиску від норми можна і при уважному ставленні до самопочуття. Симптомами є:

  • Млявість і слабкість, виникають навіть після тривалого сну і відпочинку.
  • Метеозалежність.
  • Дратівливість і втрата концентрації.
  • Пітливість.
  • Холодні ноги і руки.
  • Задишка, з’являється навіть при незначних навантаженнях.
  • Головні болі, непритомність і запаморочення.
  • Часте сечовипускання.

Медикаментозне лікування базується на усуненні першоджерела нездужання, проводиться за допомогою прийому Норадреналіну, Кофеїну, Белласпона. Але провідне значення надається способу життя пацієнта і відповідальність у питанні дотримання лікарських рекомендацій:

  1. Свіже повітря і фізичні навантаження, що сприяють підняттю тонусу судинної стінки і поліпшенню циркуляції крові.
  1. Тривалість сну понад 10 годин. Після пробудження протипоказаний різкий підйом. Радять навіть у рамках ліжку проводити невелику зарядку-розминку. Така хитрість запобіжить запаморочення і непритомність.
  1. З раціону виключаються кава і міцні чаї. Ці напої погіршать роботу травної системи і викликають несприятливі наслідки: блювота, нудота, пронос, запор, діарея, здуття і т. д.

Народна медицина також ефективна. Приготовані на основі лікарських трав (Женьшень, Глід, Елеутерокок і Безсмертник Піщаний) відвари і настої повинні пройти узгодження з лікарем.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *