Аутоімунний панкреатит: симптоми, діагностика і лікування

Аутоімунний панкреатит вважається досить рідкісним захворюванням. Його відмітною особливістю є те, що крім підшлункової залози уражаються жовчовивідні протоки, лімфовузли, нирки, слинні залози, легені і т. д. Групу ризику становлять чоловіки у віці за 50 років. За статистикою, жінки хворіють аутоімунним панкреатитом майже вдвічі рідше. Як проявляється ця недуга? До яких методів діагностики вдаються фахівці? У чому полягає лікування?

Симптоматика аутоімунного панкреатиту

Що з себе являє аутоімунний панкреатит? Активний патологічний процес призводить до того, аутоімунні антитіла, так звані клітини-кілери, стають агресивно налаштованими проти здорових тканин організму. Запалення утворюється в результаті зниження імунного захисту. Це захворювання має довічний характер, шляхом переходу в хронічну стадію, коли гострі напади змінюються стійкою ремісією. Всі ці стимулює утворення псевдокіст, порушення тканин і цукровий діабет.

Запідозрити хворобу буває вкрай важко. Справа в тому, що найчастіше аутоімунний панкреатит протікає зовсім безсимптомно. Навіть у гостру фазу може не спостерігатися яскраво виражених ознак. Більшість пацієнтів дізнаються про проблему лише після прояву ускладнень.

• Оперізують больові відчуття різної продолжительності та інтенсивності. Іноді після прийому гострої, смаженої, жирної їжі, а також алкогольних напоїв.

• Жовтяниця, яка зумовлена звуженням проток і викидом жовчі: жовтуваті шкірні покриви, сеча, слизові, слина тощо

• Порушення роботи травної системи: блювотні позиви, пронос, нудота, втрата апетиту, метеоризм, сухість і гіркота в роті, які супроводжуються неприємним запахом.

• Дисфункція щитовидної залози.

• Втрата ваги, розвиток цукрового діабету, підвищена стомлюваність, млявість, відсутність апетиту.

• У разі ураження печінки хворий відчуває тяжкість у правому підребер’ї, відбувається ущільнення тканин.

• Задишка і почастішання дихання можуть вказувати на ущільнення тканин до легень.

• Ниркова недостатність, білок у сечі.

• Болі в процесі ковтання їжі.

Різновиди аутоімунного панкреатиту

Захворювання зустрічається в декількох формах. Часом відрізнити одну від іншої можна лише за допомогою гістологічного дослідження.

1. Перший тип, як правило, спостерігається у чоловіків у віці за 60 років – лимфоплазмоцитарний склерозуючий. Йому властиві пожовтіння слизових оболонок і шкірних покривів. Найбільший удар доводиться по підшлунковій. Прогноз в цілому сприятливий. Одужання забезпечується стероїдними засобами.

2. Другий тип характерний для жінок та чоловіків молодого та середнього віку – ідіопатичний протоково-концентричнітрический з патологіями шкірних покривів гранулоцитарного виду.

Класифікація аутоімунного панкреатиту за критерієм супутніх порушень, які отримали свій розвиток при дисфункції інших систем і органів:

• Ізольований, при якому травмується виключно підшлункова.

• Синдром, коли крім залози пошкоджені ще інші органи.

По локалізації осередку ураження виділяють дифузний варіант, тобто запалений орган цілком, і вогнищевий – запалення голівки.

Діагностика аутоімунного панкреатиту

Для того, щоб поставлений діагноз був вірний, пацієнтові належить ретельне обстеження безлічі фахівців, серед яких терапевт, гастроентеролог, ендокринолог, ендоскопіст та ін.

Увага приділяється вазі, а точніше його втрати, проводиться пальпація очеревиною області на предмет збільшення органів, здається аналіз крові на визначення концентрації імуноглобуліну IgG4, і загальний клінічний аналіз крові, в якому особливе значення надається показникам білка і швидкості осідання еритроцитів, і біохімія. Перевіряється рівень глюкози, робиться ліпідограма, онкотесты на злокачественность новоутворень, копрограма, загальний аналіз сечі. У список досліджень включені МРТ, УЗД, комп’ютерна томографія, рентген та біопсія.

Лікування аутоімунного панкреатиту

Складність діагностування і подібна симптоматика у третині випадків призводять до того, що лікарі вдаються до операційного втручання і видалення злоякісної пухлини, яка на ділі виявляється доброякісного характеру. Також показання до операції – помітне звуження проток, з-за чого порушується відтік панкреатичного соку.

Крім хірургічного методу, терапія традиційно будується на:

1. Призначення стероїдних препаратів.

2. Дотримання суворої дієти.

3. Прийом імунодепресантів.

4. Виписки спазмолітиків.

5. Призначення засобів для відновлення нормальної роботи шлунково-кишечного тракту.

6. При розвитку діабету рекомендований прийом інсуліну.

7. Якщо порушений жовчний відтік, в хід йдуть медикаменти, у складі яких присутній урсодезоксихолева кислота.

8. Ліки, що пригнічують вміст соляної кислоти, радять використовувати тим, у кого є патологія слизових оболонок та ін